Памʼять та кіно
Episode 12, Dec 02, 02:45 PM
Share
Subscribe
- чому жоден кінематограф не позбавлений ідеології;
- чи можлива чесна розмова про Довженка і як ставитись до українського радянського кіно;
- про неочевидне в «поетичному кіно» 1960–1970-х – роботу з травмою Другої світової війни;
- як українські режисер/ки знімають фільми про 1990-ті й радянський час, звертаючись до родинних історій чи досліджуючи архіви;
- етику в кіно про травматичне минуле.
Які фільми обговорюємо:
З українського радянського кіно:
«Звенигора», «Поема про море» Олександра Довженка, «Коліївщина» Ігоря Кавалерідзе, «Богдан Хмельницький», «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка, «Хто повернеться – долюбить» Леоніда Осики, «Київські фрески» Сергія Параджанова, «Совість» Володимира Денисенка, «Білий птах з чорною ознакою» Юрія Іллєнка, «Білі хмари» Роллана Сергієнка, «Липневі грози» Анатолія Карася та Віктора Шкуріна, «Мі-кро-фон!» Георгія Шкляревського.
Періоду незалежності:
«Живі» Сергія Буковського, «Носоріг» Олега Сенцова, «Я і Фелікс» Ірини Цілик, «Ти мене любиш?» Тоні Ноябрьової, «Назавжди-назавжди» Анни Бурячкової, «Ля Палісіада» Філіпа Сотниченка, «Під знаком якоря» Тараса Співака, «Фрагменти льоду» Марії Стоянової.